 Стилістичні засоби
лексикології та фразеології,
лексичні норми
Тема: Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Лексичні норми використання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у реченні та словосполученні.
Мета: Поглибити, систематизувати й узагальнити знання учнів із лексикології та фразеології;
розвивати й закріплювати навички правильного використання слів у властивому їм значенні та поєднанні за змістом у реченні й словосполученні, дотриманні мовних норм;
виховувати любов до мови як найціннішої духовної скарбниці народу.
Наочність: Таблиці: «Мовні норми», «Вербальні етикетні засоби спілкування».
Тип уроку: комбінований.
Епіграф:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно.
Політь бур’ян. Чистіша від сльози.
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить Вам.
М. Рильський
ХІД УРОКУ
I. Перевірка виконання домашнього завдання. (5 хв.)
Робота із самостійно виписаними висловами, які найглибше розкривають суть, значення слова, коментування їх.
II. Оголошення теми і мети уроку. (1 хв.)
III. Мотивація навчальної діяльності. (2 хв.)
На уроці ми будемо не лише поглиблювати, систематизувати й узагальнювати знання з лексикології і фразеології, а особливу увагу звернемо на дотримання мовних норм, які є загальнообов’язковими для носіїв української мови. Робота на сьогоднішньому уроці не лише розширить вашу мовленнєву культуру, а й сприятиме виробленню компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях.
IV. Актуалізація та активізація знань учнів. (4 хв.)
- Що досліджує стилістика як наука?
- Які ви знаєте основні норми української літературної вимови?
- Що таке орфоепічна культура?
- За допомогою яких значущих частин слова найчастіше надають словам стилістичної виразності?
- Що таке лексична стилістика?
- Що називається фразеологізмом?
- Що таке культура мови? Які норми вона утверджує?
V. Поглиблення, систематизація і узагальнення знань. Творча робота. (5 хв.)
Учитель: «Мова – це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова.
Це великий скарб, який завжди треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди» (К. Крапива)
Завдання: На основі запропонованого вчителем вислову К. Кропиви скласти висловлювання на тему: «Українська мова і відображена в ній національна культура».
VI. Естафета хвилинних випробувань.
Змагання між командами. Біля дошки – по представнику від кожної команди. Обов’язкова умова – однакові завдання.
1) Пояснити лексичне значення слів і ввести їх у речення: (2 хв.)
освідчений, освічений;
людяний, людний;
звичайний, звичний.
2) Пояснити лексичне значення омонімів; з кожним із них скласти речення: (2 хв.)
такт і такт; стан і стан; вид і вид.
3) До поданих словосполучень дібрати слова-синоніми. (2 хв.)
Зразок: Ставити запитання – запитувати.
Давати оцінку; надати інформацію; узяти зобов’язання; вести контроль; нести відповідальність.
4) Дібрати до поданих слів антоніми: (2 хв.)
майбутній, мовчазний, похмурий.
VII. Пояснювальний диктант. (4 хв.)
Мова людини – це своєрідний лакмусовий папірець, який виявляє рівень її загальної культури, освіченості, внутрішньої інтелігентності. Це своєрідна перфокарта, у якій закладено пам’ять поколінь (Б. Олійник). Недаремно відомий античний філософ Сократ говорив: «Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив».
- Як ви розумієте слова Сократа?
- Чи погоджуєтесь з такою думкою?
VIII. Редагування. (5 хв.)
Учитель: Додержання лексичних, граматичних, орфоепічних, акцентологічних, стилістичних норм – основа-основи і писемного і усного мовлення.
Зредагуйте подані речення. Вкажіть варіант, де редагування не потрібне.
Лексика української мови формувалася на протязі (протягом) довгого історичного розвитку. Мова являється (є) неоціненним скарбом народа (народу). У становленні мовних літературних норм головну роль зіграла (відіграла) художня література. Мова існує в усній і письмовій (писемній) формах. Мова наша живе не дивлячись (незважаючи) на заборони і переслідування на протязі (протягом) століть. Творцем літературної мови стає культурна особистість.
IX. Гра: «Криниця народної мудрості». (4 хв.)
Робота з групами учнів. У кожній групі по 4 учні. Групи працюють ланцюжком. Їм по черзі пропонується фразеологізм, до якого потрібно швидко назвати синонім чи коротко з’ясувати значення. Хто не назвав – вибуває з гри. Написані на картках фразеологізми учитель виймає з імпровізованої кринички.
|
Рукою подати;
ляси точити;
з комарів носок;
витрішки продавати;
братися за розум;
викидати коники;
|
розбити глек;
дати драла;
держатися свого берега;
викликати вогонь на себе;
утопити в ложці води;
втрачати ґрунт під ногами.
|
X. Культура мовлення. (3 хв.)
«Люди, які не дбають про культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так сказати не можна, бо частка –ся означає себе, отже виходить, що людина вибачає саму себе, тимчасом як уважає, що завинила чи помилилась перед кимось», - читаємо у бориса Антонечка-Давидовича.
Як просити вибачення у людини?
Вибачте! Даруйте! Прошу пробачення! Пробачте, будь-ласка! Перепрошую.
Установити яка з двох форм є правильною.
Відношення до нього – ставлення до нього;
цікаве міроприємство – цікавий захід;
вільна вакансія – вакансія;
повістка дня – порядок денний;
грудна дитина – немовля;
люба школа – будь-яка школа;
бувший учень – колишній учень;
перевернути сторінку – перегорнути сторінку;
втратити свідомість – знепритомніти;
вірно відповідає учень – правильно відповідає учень.
XI. Підсумок уроку.
Мовлення тоді гарне, коли воно повно і точно передає думки чи відтворює образи, легко сприймається оточуючими, всім зрозуміле.
Грамотне багате мовлення – не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.
XII. Завдання додому.
Ольга Олійник «Українська мова», 10-11. Тема 2. Завдання 22, 24, 25.
| 
