Творчий розмай

До 206 річниці Тараса Шевченка

optik — Wed, 18 Mar 2020 13:12:24 GMT

До 206 річниці Тараса Шевченка

Поки б'ються серця людей, звучатиме й голос Шевченка

(Н. Хікмет, Туреччина)

10 березня в бібліотеці школи N 28 відбувся конкурс читців для 5-11 класів, присвячений Шевченківським дням.

Учні читали вірші Великого Кобзаря та твори про нього.Переможцям і учасникам конкурсу були вручені н

агороди в шкільному Музеї народознавства.

На фото переможці та учасники конкурсу зі своїми вчителями.

11 клас. Профільний рівень. Конспекти уроків з української мови

optik — Wed, 29 Jan 2020 12:07:17 GMT

Плани-конспекти уроків з української мови 11 клас (профільний рівень)

Мова, індивід, суспільство

(уроки № 1-7)

Урок № 1. Мова як особлива система знаків, її місце серед інших знакових систем. Проблеми взаємодії мови і культури, мови і соціуму. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості

Урок № 2. Українська мова в контексті української культури. Українська мова в «діалозі культур». Відображення в сучасній українській мові культури інших народів

Урок № 3. Розвиток зв’язного мовлення. Поняття стилю мовлення: мовні і позамовні ознаки (сфера спілкування, умови і мета спілкування). Комунікативні якості мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка

Урок № 4. Українська мова у світі. Українська діаспора. Лінгвістка як наука про мову. Її основні розділи, місце в колі інших наук про людину й народ

Урок № 5. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення: розмовний, науковий, офіційно-діловий, художній, публіцистичний, конфесійний, епістолярний та їх підстилі та жанри. Зміст і структура текстів кожного із стилів, їх характерні мовні засоби, основні жанри

Урок № 6. Історія мовознавства в особах. Видатні мовознавці вітчизняної науки та їх праці

Урок № 7. Розвиток зв’язного мовлення. Підрозділи стилістики: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна)

Конспекти цих уроків можна скачати за посиланням: СКАЧАТИ

Зразок есе

optik — Mon, 27 Jan 2020 12:06:39 GMT

Що робить мене щасливою?

Щастя кожна людина розуміє по-своєму.

Для більшості населення нашої планети щастя — це високооплачувана робота за спеціальністю, дім, у якому є достаток, дружина та слухняні діти. А для когось — це здоров’я близьких, для інших — це просто жити й насолоджуватися життям.

Мабуть на цілій планеті важко знайти двох людей, які зможуть однаково описати своє “щастя”.

Мене ж по-справжньому щасливою роблять, по-перше, життєві успіхи, позитивні емоції, спілкування з чесними, відвертими й порядними людьми. Також щастя для мене полягає в пізнанні нового цікавого у школі, Інтернеті, книгах, спілкуванні з друзями.

По-друге, поряд зі мною рідні та близькі люди, їм нічого не загрожує. Вони люблять мене, і я люблю їх. Це теж щастя.

По-третє, відчуваю щастя, коли результати моєї праці приносять радість іншим, і згадую Довженкові слова, що “найсвітліша краса її (людини) в труді”.

Бути щасливою, на мою думку, - це бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, своїх рідних, працю, справедливість.

Я часто запитую себе: чи була щасливою Леся Українка? Нелегко їй жилося, все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба, але скільки сонячної радості в її ліричних творах.

Герої її віршів, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.

Отже, щоб бути по-справжньому щасливою, треба так мало і водночас так багато: дбати про інших, бути їм потрібною, займатися тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій, а також робить тебе трохи щасливішою.

Готуємося до ЗНО

optik — Mon, 27 Jan 2020 10:57:56 GMT

Готуємося до ЗНО

Готуючи старшокласників до ЗНО, особливу увагу звертаю на власне висловлення. Зосереджую увагу учнів на розвитку їх мовного чуття, формую вміння зіставляти, порівнювати, аргументовано доводити свою точку зору, або спростовувати хибні твердження.

У процесі написання есе, творів-роздумів допомагаю дітям встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, робити висновки.

На уроках мови та літератури намагаюся формувати активну життєву позицію учнів, прищеплюю їм найкращі загальнолюдські цінності.

Знайомлю здобувачів освіти із кращими письмовими висловленнями випускників попередніх років.

Відповідно до нової Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з української мови пропоную старшокласникам такі теми власних висловлень:

10 клас

1. Прекрасна мить життя.

2. Чарівність і могутність слова.

3. Чого варто уникати в спілкуванні.

4. Мова і національна безпека країни.

5. Життя в гармонії з природою.

6. Моє бачення сучасної школи.

7. Ціна недбалості.

8. Гаджети чи реальне спілкування?

9. Естетичне задоволення від “сродної праці”.

10. Вчинок у житті людини. Наслідки вчинку.

11. Честь і гідність крізь призму сьогодення.

12. Доброчинність як цінність.

11 клас

1. Герої, які залишаються з нами.

2. Мова народу — відображення Батьківщини і духовного життя людей.

3. “А слово — струм. А слово — зброя. А віще слово — вічове” (Л.Костенко)

4. Моральні чесноти українців.

5. Мозаїка української душі (миролюбність, сміливість, волелюбність, духовність, образність сприйняття, сентиментальність, сердечність, кмітливість, життєрадістність).

6. Успішні люди України і світу. Секрети успіху.

7. Усі успіхи починаються з самодисципліни.

8. Міцні сімейні стосунки як родинна цінність.

9. Дружба справжня й несправжня.

10. Робімо добрі справи — і світ довкола нас стане добрішим.

11. Черпаймо сили у красі природи.

12. Людина — коваль свого щастя.

11 клас. Вивчення драматичних творів.

optik — Sun, 26 Jan 2020 15:33:20 GMT

Конспекти відкритих уроків з української літератури в 11 класі

Специфіка драматичного роду літератури полягає в тому, що життя відображається в ньому через висловлювання та дію образів-персонажів. Словесний образ автора тут не має таких широких можливостей безпосереднього впливу на читача, як в епосі.

У ремарках авторська мова відіграє допоміжну роль.

Читання драматичного твору вимагає значно більшого напруження фантазії, уявлення, ніж читання твору епічного, і це іноді ускладнює його сприймання учнями.

Драматичний твір розрахований на постановку на сцені, п’єса доповнюється грою артистів, оформленням спектаклю – декорацією, музикою, світловими ефектами. По суті, він сприймається вповні лише в єдності з іншим видом мистецтва – театром.

Вашій увазі пропонується збірка, у якій представлені конспекти уроків з драматургії:

Микола Гурович Куліш. П’єса «97»
Микола Гурович Куліш. «Мина Мазайло»
Повторення та узагальнення вивченого за творчістю І.А. Кочерги («Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий»). Самобутність драматургії письменника та її значення
Олексій Федотович Коломієць. П’єса «Дикий Ангел»
Ярослав Михайлович Стельмах. «Синій автомобіль»

Скачати можна за посиланням: https://ukrainochka.at.ua/konspekty/Dramaturgia11class_.pdf

СКАЧАТИ

Видатний український драматург І. Кочерга писав: «Коли у творі немає конфлікту, сутички сил, боротьби – це не п’єса».

Драматичні твори поділяються на жанри. В основу поділу покладено характер конфлікту. Визначають три види (жанри) драматичних творів: власне драма, комедія, трагедія.

Власне драма – це драматичний твір, в основу якого покладено соціальний, історичний чи побутовий конфлікт (М. Куліш «97», І. Кочерга «Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий», О. Коломієць «Дикий Ангел»).

Комедія – це драматичний твір, у якому викриваються та висміюються недоліки суспільного життя та негативні риси характеру персонажів (І. Кочерга «Майстри часу», І. Карпенко-Карий «Сто тисяч», «Хазяїн», М. Куліш «Мина Мазало»).

Трагедією називається драматичний твір, в основі якого лежить особливо напружений, непримиренний конфлікт, що найчастіше закінчується смертю головного героя або героїв. У трагедії стикаються сильні характери, великі пристрасті. Вона відзначається піднесеністю дії, яка будується навколо важливих суспільних проблем (І. Карпенко-Карий «Сава Чалий», Леся Українка «Камінний господар»).

Від трагедії драма відрізняється більшою конкретністю відтворення життя, меншим масштабом подій, менш значимим суспільно конфліктом.

У «чистому вигляді» види і жанри літератури майже не зустрічаються. Так, у трагедії можуть бути елементи комедії, у драмі – трагедійні моменти, так само, як в епічних творах є ознаки драми або лірики.

При вивченні драматичних творів у 11 класі варто наголошувати на поетиці символізму творів Івана Кочерги. Символи виступають як семантичні ключі до розуміння змісту його творів. У них обігруються символи світла («Свіччине весілля»), часу («Ярослав Мудрий», «Майстри часу»), глухого кута («Марко в пеклі»), млинового жорна й алмазу («Алмазне жорно»). Ці твори попереджали про небезпеку, що постане, якщо розбудити в масах руйнівні інстинкти.

На особливу увагу вчителя також заслуговують поради відомого науковця-методиста Ольги Слоньовської щодо праці над колоритними прізвищами героїв драматичних творів. Зокрема за драмою М. Куліша «97».

«Смик – він і тому Смик, що смикається, кричить, спонукає, вдає бурхливу діяльність, з якої користі мало.

Копистка (дерев’яна лопатка) – знаряддя в руках радянської влади, до того ж знаряддя неоковирне та примітивне. Гиря й Годований – яскравий приклад чогось суттєвого, солідного, важкого, багатого, вгодованого, ситого».

Така робота сприяє кращому запам’ятовуванню учнями героїв твору.

Прикладом фантастичних п’єс можуть бути «Син сови» Євгена Крапевича, «Радій» Мирослава Ірчана, «Марко в пеклі» Івана Кочерги.

До середини 30-х років ХХ століття драматургія оновлювалася, наповнювалася змістом. А пізніше наступив новий її етап. У зв’язку з партійним тиском і розгромом українського мистецтва в драматургії розпочалася довга й затяжна криза.

Серед найпоширеніших п’єс воєнного часу – «Хрещатий яр» Любомира Дмитерка, «Професор Буйко» Якова Бама, «Шлях на Україну» Олександра Левади, «Мужицький посол» Леоніда Смілянського. У цих драматичних творах помітним є поєднання художнього узагальнення й документальності.

У п’єсі Олександра Корнійчука «Фраст» порушено актуальні питання методів ведення війни, значення воєначальника в армії.

П’єса Івана Кочерги «Ярослав Мудрий» висловлювала ідею згуртованості національних сил і створення могутньої держави.

Одразу після війни розгорнулася кампанія проти українських письменників, спровокована партійними постановами про літературу та мистецтво.

Серед них була «Про репертуар драматичних театрів УРСР і заходи щодо його поліпшення».

Хоч письменники й були заручниками системи й змушені були її прославляти, все ж суголосно часові з’являється сатирична комедія Василя Минка «Не називаючи прізвищ», де змальовано бюрократизм, духовну убогість чиновництва.

Глибокопсихологічна драма Юрія Яновського «Дочка прокурора» порушувала тему виховання дітей, відповідальності батьків за їхні вчинки й долю.

У 60-90-х роках ХХ століття українська драматургія розвивалася з оновленням проблематики, жанрового розмаїття та зображально-виражальних засобів моделювання світу та людини.

З’явилися драматичні твори, у яких не було схематизму, поверхневого змалювання дійсності. У центрі уваги драматургів – різноманітні теми й конфлікти: добра і зла, правди і кривди, людини і космосу, спадкоємності поколінь, моральних пошуків, героїзму народу в роки Великої Вітчизняної війни, роль митця в суспільстві, науково-технічного прогресу й духовності, гуманізму й антилюдяності.

Тематичне багатство, конфлікти, дійові особи зумовили жанрове розмаїття п’єс. Широкий резонанс викликала трагедія «Фауст і смерть» Олександра Левади. Вона була написана напередодні польоту людини в космос.

Драми на історичну тематику: «Марина Чурай» Івана Хоменка, «Де тирса шуміла» Анатолія Шияна, «За Сибіром сонце сходить» Миколи Зарудного.

Драматичні поеми: «Сніг у Флоренції», «Дума про братів неазевських» Ліни Костенко, в яких історія розглядається крізь призму сучасності.

П’єси-портрети присвячені Тарасу Шевченку й Лесі Українці. Драма Юрія Щербака «Стіна» змальовує взаємини Тараса Шевченка і княжни Варвари Рєпніної.

Героїко-романтичні п’єси: «Дума про любов», «Зачарований вітряк» Михайла Стельмаха, «Голубі олені», «Кравцов» Олексія Коломійця.

Комедії: «Маестро, туш!» Миколи Зарудного, де митець розвінчував радянську показуху, окозамилювання. «Людина на воротях» Володимира Дрозда змальовує сучасного міщанина-користолюбця.

Камерна драма. Представники: Валерія Врублевська «Кафедра», Лариса Хоролець «Мені тридцять».

У драмі «Кафедра» події відбуваються на кафедрі столичного вишу. Крізь призму взаємостосунків кафедралів, їх світу, уподобань, кар’єрних прагнень і нечесних способів досягнення мети змальовано дію антигуманних явищ, що заполонили суспільство. Це добір кадрів за протекціоналізмом, їхні непрофесіоналізм, пристосуванство, підлабузництво. Драматург оголила негативні явища, викриваючи тих керівників, які «знищують таланти, ставлять на їхнє місце сірість та бездарність, слухняну й таку, що стає гальмом на шляху до прогресу». Живучість типів своєї драми підкреслила авторка в інтерв’ю: «Нездари і непрофесіонали, як і раніше, жирують, хабарництво непереможно квітне, чиновники плодяться у неймовірній кількості».

Великим «майстром діалогічної форми виразу» назвав Леонід Барабан драматурга Ярослава Стельмаха. Перечитуючи драматичний доробок Я. Стельмаха, переконуєшся в його далекоглядності, у вмінні окреслити найболючіші проблеми сьогодення. На особливу увагу заслуговують його п’єси: «Драма в учительській», «Провінціалки», «Синій автомобіль».

У сучасній драматургії поширилася нова жанрова форма – монодрама.

Монодрама – це жанровий різновид драми для одного актора, який за допомогою монолога-сповіді розкриває світорозуміння і долю персонажа.

У ХХІ столітті молоді драматурги (Наталя Ворожбит, Леся Демська, Юрій Данилюк, Анатолій Дністровський, Олена Клименко, Неда Неждана та інші) шукають нові форми і прийоми моделювання дійсності, шукають нові мистецькі ідеї, образи, стильові манери.

Які ж особливості вивчення драматургії в школі? Драматичний твір треба більше читати вголос, читати по-особливому, не так, як епічні чи ліричні твори. Потрібно, щоб під час читання п’єси старшокласники уявляли себе глядачами, могли поділитися враженнями від прослуханого.

Під час читання є можливість докладно простежити за розвитком драматичної дії, виявити обставини й мотиви поведінки дійових осіб. Крім того, голосом можна виразніше передати підтекст драматичного слова, який у звучанні читця збагачується інтонаційно. Важливо під час уроку практикувати організоване читання за ролями, інсценізацію окремих уривків.

Під час аналізу драматичних творів учні легше засвоюють зовнішні ознаки драми (відсутність автора-оповідача, діалогічна форма викладу, поділ п’єси на дії та яви, ремарки).

Учителю ж варто більше уваги звертати на суть драматичної дії, драматичний конфлікт, драматичні характери, бо вони даються учням важче.

Відвідування театральних вистав, організація драмгуртка в школі сприяють естетичному вихованню школярів, формуванню в них художнього сприйняття драматичного твору.

Вітання класного керівника випускникам ЗСШ №28 М.Києва 1992-1993 н.р.

optik — Tue, 20 Feb 2018 09:59:01 GMT

Вітання класного керівника випускникам ЗСШ № 28 м. Києва 1992-1993 н.р.

Дорогі мої вихованці!

Від щирого серця вітаю вас зі Святом зустрічі з юністю!

Дуже рада, що знайшли час зустрітися через 25 років після закінчення школи, згадати дитинство, шкільні роки.

Вдячна, що не забуваєте своїх учителів, їхньої життєвої науки й мудрості. Пишаюся вами.

У цей прекрасний день прийміть мої вітання й побажання:

Здоров’я, успіхів, кохання,

Думок веселих, світлих

Та друзів щирих і привітних.

Побільше творчих вам натхнень

Та радості на кожний день.

Щоб світ для вас наповнився теплом і добротою,

Всі зустрічі, щоб радісні були,

Щоб вам скорялись висота за висотою,

І щоб всі дні безхмарними були.

Пам’ятайте, двері рідної школи для вас завжди відкриті.

Дякую за запрошення.

З повагою і вдячністю ваш класний керівник

Тамара Михайлівна

Українські письменники-ювіляри 2016 року

optik — Wed, 09 Mar 2016 16:10:42 GMT

Українські письменники-ювіляри 2015 року

optik — Tue, 24 Feb 2015 08:43:18 GMT

Мальовнича Україна в поезії

optik — Mon, 26 Jan 2015 12:14:36 GMT

200-річчя Тараса Шевченка

optik — Sat, 22 Nov 2014 13:19:17 GMT

Літературно-музична композиція

«Кобзарю, ми вклоняємось доземно перед великим іменем твоїм»

Ведучий № 1

Двохсотріччю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка присвячується.

Вступне слово вчителя

Дорогі діти, колеги, батьки, гості!

Сьогодні велике свято. Виповнюється 200 років від дня народження великого сина українського народу Тараса Шевченка.

На нашому святі сьогодні присутня співробітник Національного музею літератури України Мирослава Вікторівна.

Ми з вами живемо в центральному районі міста Києва, який носить ім’я Великого Кобзаря.

Кобзарю, ми вклоняємось доземно перед великим іменем твоїм!

(На екрані портрет Тараса Шевченка, місця в Києві, пов’язані з іменем Великого Кобзаря: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, пам’ятник Шевченкові, музей, театр опери та балету, станція метро)

Ведучий № 2

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

…Земля, що освятив Тарас

Своїми муками – ділами,

Земля, що окрилив Тарас

Громозвуковими словами

Ведучий № 3

Благословенна ти в віках,

Як сонце наше благовісне,

Як віщий білокрилий птах,

Печаль і радість наша, пісне…

(Уривки з поезії М. Рильського

«Слово про рідну матір»)

Тарас прислухався: росте

У глибині неспокій,

І після вирвалось:

«Реве, реве та стогне Дніпр широкий»

(На екрані: Україна, її поля, гори, долини, Державні символи: Прапор, Герб)

Хор виконує пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Т.Г.Шевченка.

(На екрані Дніпро хвилі підійма)

Ведучий № 4

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! Волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого…

Ведучий № 1

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я,

І все те бачив, і все знаю,

Нема ні пекла, ані раю,

Немає й Бога, тільки я!..

Ведучий № 2

…Не дуріте самі себе,

Учитесь, читайте

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому…

Ведучий № 3

…Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотная

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю…

(Уривки з послання «І мертвим,

і живим, і ненародженим…»)

Хор виконує пісню «Зоре моя, вечірняя…»

(На екрані: захід сонця, природа, мати, діти)

Учні виконують повільний танок із зеленим рястом.

Ведучий № 4

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…

(Т. Шевченко)

Ведучий № 1

Доля жінки – одна з провідних тем у творчості Тараса Григоровича Шевченка.

Пісня «Мамина сорочка».

Інсценізація за творами Т. Шевченка «Катерина», «Назар Стодоля».

Ведучий № 2

У травні 1846 року Тарас Шевченко разом із другом по Академії художеств М. Сажиним і О. Чужбинським оселилися в будинку на так званому Козиному Болоті (нині в районі Майдану Незалежності).

У різні роки про цей будинок-музей писали М. Рильський, Д. Луценко, П. Мовчан, О. Матійко.

Ведучий № 3

За тихим постуком воріт –

Садок вишневий коло хати,

Троянди пах і подих м’яти,

Лілея й королевий цвіт.

Саме тут Тарас Шевченко написав вірш «Лілея».

У залі діти піднімають штучні гілочки з вишневим цвітом та ліліями. Виконують певні рухи.

Ведучий № 4

Тарас Шевченко. Вірш «Лілея».

Вірш «Лілея» читає учениця 8-А класу.

Ведучий № 1

Його весна довіку не зів’яне,

Його Кобзар нікому не спалить…

Він тут ходив, він тут любив, кияни!

Шапки з голів – і голови схиліть!

Тарас Григорович Шевченко – основоположник нової української мови та літератури.

«Кобзарі» різних років випуску піднімають учні 6-А класу.

Ведучий № 2

Ну що б, здавалося слова…

Слова та голос – більш нічого

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує…

Ведучий № 3

Ти Україні та її синам

Праотчу мову повернув, а нам

Вона вже повертає наші душі,

Твої пісні, поезії твої,

Твої гаї, діброви, солов’ї –

Які до них ми нині небайдужі!

Ведучий № 4

Ти не кобзар, Тарасе, ти – пророк

Веди народ! Веди за кроком крок.

Пісня на слова П. Зіброва «Мова» («Є, є в нас мова своя чудова. І є в нас гордість, і є краса»).

Танцюють учні 7-А класу.

Ведучий № 1

Позаду все: і муштра, і капрали;

Казарми й муки, з ранку до смерку…

Лиш на обличчі зморшки вкарбували

Усе, що звидів на своїм віку.

Ведучий № 2

- Роздолля

Яке навколо! Подивися брате,

Яка природа щедра і багата.

І Дніпро, і кручі,

І ці затоки, і ліси дрімучі,

І цю убогу, рідну Україну

Я так люблю… І буду до загину

Любити правду на оцій землі,

І вірю – встануть грізні ковалі

І розкують кайдани…

Учні нашої школи читають «Заповіт» Тараса Шевченка п’ятьма мовами (українською, російською, англійською, німецькою, французькою).

Ведучий № 3

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Хор співає пісню: «Україно, моя вишиванка».

Танок з рушниками у виконанні учнів 11-А класу.

Уривки із творчих робіт переможців конкурсу:

«Що б я сказав Т.Г. Шевченкові сьогодні»

І місце (Храпчинська Юлія, учениця 11-А класу)

По-перше, я змалювала б йому сучасну Україну, розповіла про український народ, який є нездоланним, про юнаків, які здатні померти за свою Батьківщину, про дівчат, які щирим серцем люблять свою державу, про батьків, які можуть пожертвувати всім заради майбутнього своїх дітей.

Ще я сказала б Тарасові Шевченку, що сьогодні наша країна переживає тяжкі часи. Але люди не падають духом, а борються й відстоюють свою державу. Нам близькі його слова:

Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

Я пишаюся, що є часточкою великого народу, захоплююся його силою духу й незламністю.

ІІ місце (Латюк Данило, учень 11-А класу)

У першу чергу, я хотів би подякувати Тарасові Григоровичу Шевченку за величезну любов до України, за чудові вірші, справжній патріотизм.

Шановний Кобзарю, на Ваших поезіях виросло багато поколінь українців. У Ваших творах майже вся наша історія, наші мрії про волю, внутрішня сила та жага свободи.

Актуальними й вічними залишаються для нас любов до рідної землі, мови, всепрощення, милосердя.

ІІ місце (Чміленко Олена, учениця 11-А класу)

Спочатку я б подякувала поетові за те, що вселив людям боротьбу за волю та жагу до життя, за те, що сміливо захищав права свого народу. Потім розповіла про історію України, про здобуття Незалежності.

Мені дуже хотілося б порадувати Т.Г. Шевченка, що ми виконуємо його «Заповіт».

Ми тебе не забули, Тарасе!

ІІІ місце (Жигалова Анна, учениця 11-А класу)

Шановний Тарасе Григоровичу, я хочу Вам сказати, що ми, як і Ви, любимо свою Батьківщину, своє місто, своїх рідних і самих себе! І якщо знадобиться, віддамо своє життя за українську землю.

Слово вчителя

Так мислять, так думають наші випускники, ювілейного року.

Багато цікавого, доброго вони залишають своїй рідній школі.

Через два місяці в них ДПА, випускний вечір і вони попрощаються зі шкільними роками, але залишать своїм молодшим товаришам кращі традиції: це й лекторську групу Музею, і перемоги на олімпіадах, конкурсах, МАН, і спортивні змагання, і шкільні свята. І це свято, присвячене 200-річчю Великого Кобзаря, з іменем якого пов’язано в Києві багато пам’ятних місць.

Сьогодні, передаючи естафету від старших молодшим, вони дарують усім нам «Київський вальс».

А зараз всі разом переглянемо, якими ви були в День свята вишиванки. Увага на екран!

Пісня «Українці» («А ми хоч на хустиці, хоч на хустиці вдарим гопака, ми українці, ми українці, ми українці й доля в нас така…»).

Учні молодших класів танцюють «Гопак».

Пісня «Є на світі моя країна».

Сценарій свята до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка склала вчителька української мови та літератури Бехтір Тамара Михайлівна.

У святі брали участь:

- ведучі: Нагорна Ольга, Чорна Дарина, Максименко Євген, Комар Олександр;

- «Заповіт» п’ятьма мовами читали: Федюченко Михайло (українською), Пилипчук Олександр (російською), Храпчинська Юлія (англійською), Нагорна Ольга (французькою), Барановський Валентин та Кукурудза Катерина (німецькою);

- танцювальний супровід здійснювали учні 11-А класу: Ворона Анна, Шиденко Катерина, Дударець Марина, Лазоренко Анна, Петренко Анастасія, Чміленко Олена, Храпчинська Юлія, Михайлов Влад, Куліков Олександр, Комар Олександр, Пилипчук Олександр;

- танцювальна група 3-А класу (класний керівник Остропольська Світлана Василівна, художній керівник Наталія Анатоліївна);

- комп’ютерне забезпечення здійснили Куліков Олександр та Жукінська Анна.

У святі брали участь 102 учні нашої школи.