У колиску дар пісень поклала доля

Пригадується мені народна легенда «Україна» про те, як Бог наділяв дітей світу талантами. Обдарувавши всіх, підвівся зі святого трону й раптом побачив у куточку дівчину. Вона буда зодягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові багрянів вінок із червоної калини. Дівчина плакала, бо земля її стогнала від пролитої крові й пожеж.

І наділив Бог її неоціненними даром – піснею. Поклонилася дівчина низенько й понесла пісню в народ. І народ почав складати в колиску той дар пісень, який йому послала доля.

Різне траплялося на тернистому шляху нашої долі. Бувало: стогнала в ярмі Україна, переживала страшні руйнування нападників, але пісня й у найтяжчі часи не давала заснути високим волелюбним пориванням у душі українській.

Я серцем і душею теж українка. З дитинства мама співала мені колискові, сповнені любові й ласки.

                                      Ой, щоб спала, щастя знала,

                                      Ой, щоб росла, не боліла,

                                      На серденько не кволіла…

Навчаючись у школі, я постійно збагачую свої знання про пісенну творчість українського народу. У різні пори року українці виконують різноманітні за змістом календарно-обрядові пісні. Ці народні перлини забезпечують успіхи в господарюванні, гарний урожай, щастя в родинному житті.

Весільні, русальні, купальські, жнивні пісні, колядки, щедрівки – це справжня духовна скарбниця нашого народу.

Я дуже люблю ліричні пісні, серед них і жартівливі: «Ой там, на товчку, на базарі», «Продай, милий, сиві бички», «Ой що ж то за шум», «Грицю, Грицю, до роботи» та інші.

Я пишаюсь тим, що доля поклала в колиску мого народу такий величезний дар пісень, який постійно збагачується нашими сучасниками.

Хіба ж можна забути й не наспівати такі слова з пісні «Україночка» Андрія Демиденка:

                                      …Що душа моя співає,

                                      Мов сопілочка,

                                      А я просто українка,

                                      Україночка.

Пісні – це велике надбання нашого народу. У них – його життя, думки й почуття.

Пісень існує багато, та найзагадковіша з них та, що завжди зі мною – «Україночка».

Іщенко Юлія