Цікаві розмови про прикметник

Я веселий і звабливий,
Гарний, милий і красивий,
Несказанний, незрівнянний;
Маю ступінь порівняння.
Я відносний чи присвійний,
А чи якісний незмінно.
Відповім я залюбки
На питаннячко – який?
Маю ознаку предмета,
Називаюсь я… прикметник.
Ольга Фесенко
Прикметник дасть іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Дмитро Білоус
І. У якісних прикметників на зразок:
слабий ⇔ сильний
грубий ⇔ ніжний
поганий ⇔ гарний
скупий ⇔ щедрий
Перший антонім називає негативні або «слабкі» людські риси.
Від них за допомогою суфікса -уват- утворюються інші прикметники зі значенням слабкого ступеня вияву ознаки:
слабуватий,
грубуватий,
погануватий,
скупуватий
|
|
Натомість прикметники, що називають позитивні людські риси, частіше не мають таких похідних
|
У цьому плані найчастіше не щастить тому антонімові, який несе позитивний заряд. Зате йому везе в іншому. У нашій мові здебільшого тільки антонім, що виражає «сильну» ознаку, приєднує суфікси –енн(ий), -езн(ий), -елезн(ий). Прикметники зі «слабким» ступенем вираження ознаки цих суфіксів не приєднують.
широкий ⇔ вузький
довгий ⇔ короткий
довжезний, довжелезний, довженний
|
|
|
високий ⇔ малий
ІІ. Написання українських і російських прізвищ прикметникового походження.
є ⇔ е
- Єгоров, Євтіхієв, Єрмолаєв – на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки
- Аркадьєв, Губ’єв, Ареф’єв – після ь та апострофа
- Бєлов (білий), Рєчкін (річка) – коли російському е основи в українських основах відповідає і
- Звєрев, Алексєєв – на -єв, -єєв.
ІІІ. Спрощення у групах приголосних при творенні прикметників:
тиждень (+н) → тижневий
виїздити (+н) → виїзний
честь → чесний
щастя (+лив) → щасливий
умисел (+н) → умисний
місто (+ськ) → міський
УВАГА!
1. Якісні прикметники мають ступені порівняння:
легкий – легший – найлегший – більш легкий – найменш легкий
стрункий – стрункіший – найстрункіший
2. Відносні прикметники вказують на відношення:
- до матеріалу (дерев’яний стіл, лавандова олія);
- до числа (потрійний стрибок, поодинокий випадок);
- до особи (дитячий одяг, батьківські збори);
- до призначення (пояснювальний диктант, міський транспорт);
- до національності (український народ, білоруський танок);
- до часу (весняна погода, ранкова гімнастика)
3. Присвійні прикметники відповідають на запитання: чий? чия? чиє?
Шевченкова родина, солов’їний спів, заячий хвіст
Перевір себе. Запиши словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.
Джерельн…й воді, тих… ночі, струнк…х юнаків, Степанов… зошити, чітк…ми розпорядженнями, глух…й кут, сторонн…м людям, тьмян…ми очима, скрипуч…м голосом, тягуч…й думці, широк…х степах, рівненьк… стежки, свіж…ми слідами, спостережлив…м оком, якнайширш… зв’язки, братов…м дітям, дрімуч… ліси, найкращ…ми побажаннями, зцілющ…м словом, найкращ… люди, дідов…х казок, Остапов… книжки, найнижч… береги.
Ключ: з других букв перших слів можна прочитати вислів В. Сосюри: «Тільки в праці життя і краса».
Використана література:
- Клименко Н.Ф. Як народжується слово: Наук.-попул. вид. – К.: Рад. шк., 1991. – 287 с.
- Миронюк Н.П. Орфоепія в 4/8 класах: Посібник для вчителів. – К.: Рад. шк., 1986. – 144 с.
- Бібліотечка «Дивослова» № 3, 2015.
- Українська мова та література, № 10 (410), березень, 2005.
Відповіді до вправи
-и-
|
-і-
|
струнких юнаків
чіткими розпорядженнями
глухий кут
тьмяними очима
скрипучим голосом
широких степів
свіжими слідами
спостережливим оком
братовим дітям
найкращими побажаннями
зцілющим словом
дідових казок
|
джерельній воді
тихі ночі
Степанові зошити
стороннім людям
тягучій думі
рівненькі стежки
якнайширші зв’язки
дрімучі ліси
найкращі люди
Остапові книжки
найнижчі береги
|
|